2. У минулому хоча б один психотический епізод, що відповідають шизофренії.
3. Пройшов рік, протягом якого продуктивні симптоми редукувалися.
Диференціальна діагностика
Необхідність диференціального діагнозу виникає тоді, коли немає об’єктивних відомостей про перенесений психоз в анамнезі або пацієнт приховує своє минуле. У цьому випадку зазначений розлад можна розглядати як шизотипическое.
Терапія
У терапії застосовуються малі, стимулюючі дози нейролептиків, флуоксетин, ноотропы в сполученні із тривалою груповою психотерапією й реабілітацією.
Проста (F20.6).
Клініка
Зазначений тип шизофренії не включений в американську класифікацію, оскільки його складно диференціювати від динаміки шизоидного розладу особистості. Однак якщо в преморбиде особистість була щодо гармонічної, її трансформація й виникнення рис регресу в сполученні з емоційно-вольовими розладами дозволяють припускати зазначений діагноз.
Початок захворювання від 14 до 20 років. В ініціальному періоді - обсессивно-фобические, неврастенічні або афективні епізоди. У манифестном періоді можна відзначити формальні розлади мислення (аутистическое, символічне, резонерське, паралогічне), дисморфопсии й сенестопатии. Виявляються негативні симптоми шизофренії в емоційно-вольовій сфері, знижується активність, виникає емоційна холодність. Порушується целеполагание, у результаті амбивалентности виникає пасивність. Збідніння мислення супроводжується скаргами на порожнечу в голові, мова бідна. Гипомимия, іноді парамимии. Втрачаються колишні знайомі й друзі. Звужується або стереотипизируется коло інтересів, які можуть стати вигадливими. Аутистическое мислення може активно проявлятися й пред’являтися навколишньої (аутизм навиворіт), але частіше воно приховано від навколишніх зовнішньої самопоглощенностью, перебуванням у світі фантазій, що не мають точок дотику з миром. Близькі часто вважають пацієнта ледачим, що поглупели.
Клінічний приклад: Пацієнтка В., 18 років. У дитинстві нетовариська й замкнута, подруг ні, у школі сидить одна за партою. Багато читала, але в основному містичну літературу, любила мріяти на самоті. У школі сподобався один хлопчик, але свої почуття йому показати не могла. Розглядаючи себе в дзеркалі, зрозумілий, що «така не може сподобатися», помітила асиметрію правої й лівої половини особи, «дивні очі». Стала постійно носити темні окуляри. Потім і зовсім перестала виходити на вулицю, пояснюючи це тим, що повинна готуватися до надходження в інститут. Однак вся підготовка полягала в тому, що переставляла підручники й підкреслювала в них окремі фрази, які переписувала в спеціальний зошит. Таку діяльність мотивувала тим, що не тільки повинна щось вивчити, але створити «свою думку». Виявила, що зовсім не розуміє батьків. Дратівливо реагувала на зауваження, перестала звертати увагу на свій зовнішній вигляд, тижнями не милася. При бесіді тримається по-чудернацьки, заявляє, що думає «про сенс життя в енергетичному ключі», що для неї відкрила біологія. Упевнено, що надійде в медичний університет для того, щоб стати косметичним хірургом і виправити форму свого носа. Емоційно холодно міркує про хворобі матері - «вона вже прожила своє». Мова із симптомом монологу, монотонна й бідно модульована, персеверации. У відділенні переписує окремі фрази, які раніше виписала із книг з одного зошита в іншу. Міміка емоційно холодна. Відзначаються некоординовані мімічні рухи й стереотипії жесту.