6. Установлення лідерства у відносинах. Це важливо для того, щоб терапевтичним процесом управляв лікар, а не пацієнт і його родичі або соціальне оточення. Баланс ролей і стратегій у відносинах повинен бути лікарем усвідомлений якнайглибше.
2.1.2. Ролі й стратегії лікаря.
Лікар може виступати в бесіді й роботі з пацієнтом як домінантна, авторитарна фігура, як незалежний експерт, як сопереживающий (эмпатический) слухач або гуманістичний помічник. Кожна з ролей припускає конкретний особистий досвід й особистісні особливості лікаря, але важливо, щоб він міг користуватися всіма стратегіями.
А) Домінантний лікар
Домінантність й авторитарність підсилюють субмиссию (подчиняемость) пацієнта, але вони часто важливі, наприклад, для швидкого зняття симптому в пацієнта, що вселяє. У цій ролі лікар моделює поводження строгого батько^-матюкай, учителі, указує на правильне й неправильне поводження, установлює тверді строки й обмеження. Домінантний лікар звичайно обмежує коло довіри до інших фахівців, демонструючи свою поінформованість. У домінантного лікаря присутній безліч символів рангу, від строгої медичної сестри, до накрохмаленої шапочки. Він звичайно строго обмежує час спілкування з пацієнтом.
Б) Лікар-експерт
Як незалежний експерт лікар може виступати в момент діагностичної бесіди. У цьому випадку він показує, що його робота з розладом носить дослідницький характер, і він цінує додаткову інформацію інших фахівців. При цьому він відстороняється від симптомів хвороби, змушуючи дистанціюватися від її й самого пацієнта. Ця роль важлива на стадії властиво діагностики.
В) Лікар-слухач
Як эмпатический слухач, лікар лише демонструє або по-справжньому співпереживає з пацієнтом. Йому цікаво його слухати, клінічний випадок він розцінює як разючий роман. Саме із цієї ролі звичайно починається контакт із пацієнтом. Правда, деякі пацієнти оцінюють лікаря як «уважного» тому, що не зауважують, що під час тривалої бесіди він засинає.
Г) Помічник
Будучи гуманістичним помічником, лікар показує цінність переживань пацієнта, стає з ним на один щабель і пояснює, що основні сили, здатні йому допомогти, перебувають не за межами його, а усередині його. Він уважає, що переживання пацієнта містять творчий елемент, звертає увагу на індивідуальну особливість й унікальність особистості й долі пацієнта. Він не соромиться йому сказати про подібність деяких власних потрясінь і переживань із проблемами пацієнта.
2.1.3. Ролі й стратегії пацієнта.
Пацієнт може по-справжньому страждати, він може піти у хворобу, використати неї для рентних установок, підсилювати, імітувати або приховувати симптоми.
А) Страждання