9.8. Гормонотерапія.
При лікуванні хвороби Альцгеймера застосовується соматотропин, а при терапії депресій - тиреоидные гормони. Звичайно використають трийодтиронин або тироксин у тих пацієнтів, у яких є протипоказання до антидепресантів. Середні дози відповідають 25-50 mg. Для лікування епілепсії застосовують АКТГ у дозах до 1-20 ЕД у добу, а при терапії анорексий анаболические гормони (нерабол, ретаболил). Існують також опису стимуляції короткочасної пам’яті й терапії опійних асбтиненций окситоцином у дозах до 2,0 у добу. При терапії депресій застосовується эпифизарный гормон мелатонин. При деменціях у результаті гипофизарной недостатності - комплексні гормони гіпофіза й соматотропний гормон.
9.9. Піротерапія й краниогипотермия.
Підвищення й зниження температури робить неспецифічний ефект для підвищення реактивності організму, а також застосовується при абстиненціях і деяких неврозах. Для піротерапії застосовується розчин сірки на персиковому маслі, пирогенал. Краниогипотермия використається після черепно-мозкових травм, для купирования абстиненції. Зниження температури мозку на 0,1 градуса досягається за допомогою охолодного шолома при зниженні температури тіла на 2 градуси на тлі транквілізаторів.
9.10. Дієтична й гіпервітамінна терапія.
Традиції дієтичної терапії психічних розладів сходять до часів Гіппократа. При терапії епілепсії описана безводна дієта (обмеження вільної рідини до 250 мол у добу), безсольова дієта, дієта з використанням пивних дріжджів з вітаміном Е, кетогенная дієта. Остання дієта передбачає заміну всіх тваринних і частково рослинних білків на жирну яловичину або яловичий жир (кетоген). Дозування кетогена залежить від віку. Стимулюючий вплив гострої й молочно-кислої їжі дозволяє неї рекомендувати при астенічних й іпохондричних станах, навпроти, вона протипоказана при станах тривоги. Значна увага дієті й кількості випитої рідини приділяється при абстиненціях. При лікуванні деменцій, особливо атрофических деменцій, і стимуляциях інтелекту в дітей застосовують гіпервітамінну терапію. При цьому вводять дози вітамінів (В6, В12, В1, З), що перевищують середні дози іноді в півтора разу.
Для лікування шизофренії, затяжних депресій і неврозів використалося лікувальне голодування строком до 3 тижнів. У період голодування пацієнти одержували лужні мінеральні води, а при виході з голодування - соки й вітамінізовані розчини. При голодуванні пацієнт проходить стадії харчового порушення, компенсації й стабілізації. Метод вимагає уваги, оскільки можливо вгасання харчового інстинкту через 2 тижні після початку голодування.
9.11. Фототерапія, фізіотерапія й екологічна терапія.