Историогенетический підхід дозволяє зрозуміти причини мінливого відношення до проявів аномального поводження з позиції динаміки культури. Хоча наше актуальне поводження й прояви психічних розладів реалізуються в цей час, вони часто повторюються в тій же формі, що й багато поколінь назад; в іншому випадку виникають зовсім нові форми розладів, до яких важко підібрати аналоги. Наприклад, динаміка диссоциативных розладів була практично вичерпана до середини XX століття, у контексті мистецтва з’явилася практика «шизоанализа», як якоїсь нової реальності розщеплення під впливом культури. Виникли зовсім нові явища залежності від комп’ютерних ігор і синдроми «згоряння». Проте поширеність основних «більших» психозів залишається незмінної, хоча їхнє клінічне вираження постійно трансформується культурою.
4.10. Психіатрична герменевтика.
Герменевтика - наука про тлумачення. Психологічна герменевтика займається тлумаченням переживань, а психіатрична - психопатологічних переживань. Усяке переживання поза залежністю від його нормативності може бути витлумачено безліччю способів, наприклад, виходячи з його біології, культурального контексту, адаптивності, метафоричности, текстуально й т.д. Крім того, варто витлумачувати не тільки те, що фіксує психіатр, але й той матеріал, що фактично представляє пацієнт, наприклад, його висловлення. Між двома цими тлумаченнями може бути значна розбіжність. Наприклад, тлумачення психіатром психічного стану пацієнта відповідає помірному депресивному епізоду. Фактичний опис і тлумачення пацієнтом свого стану виглядає в такий спосіб. «Після того, що відбулося, життя здається мені безглуздої». Поглиблення лікарем у питання про те, що відбулося й що розуміє пацієнт під «сенсом життя», буде неоднозначним, оскільки він не просто повинен оцінити адекватність «произошедшего», але й зрівняти «сенс життя» пацієнта з тими сенсами існування, які існують у даній культурі.
Психіатрична герменевтика дозволяє з’єднати пояснення психіатром переживання самому пацієнтові зі спробою проникнення в переживання, тобто його розумінням. Для цих цілей необхідно використати дані всіх перерахованих вище інтерпретацій.
Послідовна, герменевтическая робота із символом дозволяє прояснити його зміст як для пацієнта, сновидящего, що фантазує або страждає, так і для аналітика або лікаря. Передбачається, що всякий символ може бути інтерпретований виходячи з контексту, семантик наступних кіл:
а) біологічного, що включає еволюційний й этологический зміст символу і його аналогії у філогенезі, онтогенезі,
б) культурологічного, що припускає пошук аналогів символу в історії в межах конкретного етносу або універсальних аналогів, виявлених при кросскультуральном порівнянні, лінгвістичному аналізі,