Методи досліджень
Оцінка особистості може бути суб’єктивної й об’єктивної. Суб’єктивна оцінка заснована на проективних тестах, наприклад на рисунковому тесті, у яких можна помітити заперечення або прийняття негативних рис, тесті Роршаха, тематико-апперцептивному тесті (ТАТ) і тесті незакінчених пропозицій, що показує сховані цілі особистості. Вона також може бути побудована на підставі суб’єктивного інтерв’ю, у якому випробуваний розповідає про себе. Об’єктивна оцінка особистості заснована на тестуванні за допомогою оцінки MMPI й об’єктивному інтерв’ю, що включає оцінку особистості навколишніми. У клінічні шкали MMPI входить визначення рівня схильності іпохондрії й депресії, істерії й схильності до аномалій характеру, паранойяльность і психастеничность, схильність шизофренії й парафрении, а також рівень мужності - жіночності, экстраверсии - интроверсии. За допомогою тесту Eysenck можна виявити чотири гиппократических темпераменти, рівень стабільності - нестабільності, интроверсии - экстраверсии. Тести міжособистісних відносин дозволяють оцінити прояв особистості в соціальних комунікаціях. Прямий опис особистості можливо також за допомогою этологических методів спостереження.
Психологи виділять поняття характеру, до якого відносять типові для індивіда способи й моделі поводження, наприклад скритність, подчиняемость, сором’язливість, самовпевненість, хитрість, авантюризм, безтурботність і кмітливість. Про характер і темперамент людини можна судити по поводженню, ступеню виразності й особливостям його міміки, пози й жесту, а також соціальним комунікаціям. Зокрема, люди безтурботн і щедрі легко розстаються зі своїми речами, у той час як заздрі й жадібні нездатні до щирого обміну подарунками, що є однієї з форм соціальної комунікації. Особистість має три виміри в часі - образ минулого й моделі поводження минулого, поводження сьогодення й майбутнього. Тобто вона має спрямованість й установку.
Симптоми й синдроми
Крайнім вираженням нормальної особистості є акцентуація. Виділяються демонстративна, педантична, що застряє, збудлива, інтровертивна, гипертимная й гипотимная особистості. Тип особистості привертає індивіда до розвитку соматоформных (психосоматических) захворювань.
Для демонстративних особистостей характерне прагнення бути в центрі уваги групи, ексцентричність, схильність до фантазій, яскравий прояв фантазій. Ці люди легко сходяться з іншими людьми, іноді поверхневі й позбавлені глибини почуттів. Серед них також переважають творчі особистості, які високо цінують думку навколишніх про себе, легко перемикаються у своїй діяльності, активно утягують навколишніх у творчий процес.