Синдром залежності може проявлятися стосовно певної речовини, класу речовин або більше широкому спектру різних речовин. Так, деякі пацієнти починають відразу вживати будь-які доступні наркотики без усякої системи, при скасуванні в них виникають занепокоєння, ажитація й/або фізичні ознаки синдрому скасування, які важко асоціювати з яким-небудь однією речовиною. Одні наркомани фіксуються тільки на одній речовині, а інші розглядають як засоби ліквідації синдрому скасування. Хоча синдром залежності є досить виразним, проте в пацієнта в цей момент може бути помірність по особистих мотивах, наприклад психологічним або соціальним. Інші пацієнти на час припиняють прийом, хоча випробовують тягу до прийому наркотику, тому що перебувають у в’язниці, або в клініці. Деякі пацієнти не приймають психоактивное речовину, незважаючи на тягу до нього, тому що приймають метадон або налтрексон (антаксон) при опиатной залежності, або курці жують нікотинову жувальну гумку, або змушені оточенням ходити на підтримуючі психотерапевтичні сеанси. Пацієнти, що страждають алкоголізмом, після сеансів «кодування» можуть також продовжувати відчувати потяг до алкоголю, але не приймають його у зв’язку зі страхом смерті або втрати здоров’я. Але все-таки при синдромі залежності пацієнт частіше продовжує активно й постійно приймати наркотик. Форма залежності, що протікає імпульсивно, супроводжується звуженням свідомості, позначається при вживанні алкоголю як дипсоманія. Подібна залежність близька до кола афективних розладів і часто маскує депресію, але вона також розглядається як еквівалент епілептичного пароксизму.
Стан скасування (F1x.3).
До станів скасування ставиться група симптомів різного сполучення й ступеня важкості, що проявляється при повнім або частковому припиненні прийому речовини після кількаразового, звичайно тривалого й/або у високих дозах, уживання даної речовини. Початок і плин синдрому скасування обмежені в часі й відповідають типу речовини й дозі, що безпосередньо передує помірності. Звичайно стану скасування розвиваються менш чим через 24 години після вживання останньої дози. Вони складаються з фізіологічних, поведінкових і когнітивних симптомів. У період скасування можливі судороги.
Синдром скасування є одним із проявів синдрому залежності й може бути основним діагнозом, якщо він досить виражений й є безпосередньою причиною звертання до лікаря.
Фізичні порушення можуть варіювати залежно від уживаної речовини, але частіше мова йде про вегетативні реакції, суглобних, шлунково-кишкових, серцево-судинних розладах. Також характерні для синдрому скасування психічні розлади, наприклад, занепокоєння, тривога, дратівливість, слабість, депресія, розлади сну. Звичайно пацієнт указує, що синдром скасування полегшується наступним уживанням речовини. Іноді синдром скасування виникає без попереднього вживання як своєрідний рефлекс, що раніше був неодноразово закріплений. Наприклад, при алкоголізмі, коли вже протягом року пацієнт не вживав спиртне, можуть виникнути психічні еквіваленти синдрому скасування після гострого стресу.