У спрямованій техніці можливе раптове питання лікаря, спрямований пацієнтові, або питання зовні взагалі що не має відносини до попередньої розмови, але який випливало задати виходячи зі спостережень поводження пацієнта.
В) Техніка прояснення
Ця техніка припускає деталізоване уточнення всіх сторін переживання, тобто, на які випадки воно поширюється, є чи зараз, як саме переживання порозумівається пацієнтом (як сон, хвороба, норма й т.д.), як воно пов’язане з іншими обставинами. Іноді прояснення приводить до того, що пацієнт сам починає більше дізнаватися про всі взаємозв’язки свого переживання.
2.2.2. Реакція лікаря на переживання пацієнта.
Лікар не може бути байдужний при пред’явленні пацієнтом скарг, він може конфронтировать із ним, намагатися їх девальвувати, перебільшувати або підсилювати роль пацієнта саме в даних переживаннях. Лікар - також людин, тому він може несвідомо бачити в пацієнті дитини, своїх батьків або брата/сестру. Процеси переносу й контрпереноса пояснюють нам, чому до одним хворих лікар прив’язаний і дає їм номер свого домашнього телефону, а інші викликають у нього подразнення й невмотивоване бажання застосувати «строге» лікування. Звичайно дані проблеми обговорюються в Балинтовских групах, завдання яких - прояснити проблеми неправильного відношення до хворим, переживання почуття провини лікарем у результаті неточного діагнозу й інші питання відносин між лікарем і пацієнтом. У кожному разі лікар повинен контролювати всю систему своїх відносин до пацієнта.
2.2.2.1. Ігнорування й девальвація
Ряд переживань пацієнта необхідно знецінювати (девальвувати) або не зауважувати (ігнорувати) у зв’язку з їх надзвичайною афективною насиченістю, генералізацією тривоги або грубою неадекватністю. Через якийсь час можна повернутися до ігнорованої теми, коли ступінь виразності афекту знизиться. Усяка девальвація сама по собі часто сприяє надалі ігноруванню пацієнтом свого переживання. Тобто нерідко те, що ігнорується лікарем, надалі починає ігноруватися й пацієнтом.
При даній бесіді з пацієнтом, що висловлює ідеї величі, тактика первісної девальвації змінилася ігноруванням. Ігнорування може виражатися в тім, що лікар, вислухуючи пацієнта, утримується від коментарю його висловлень або інтерпретації поводження. Це звичайно саме собою виходить при маніакальній «скачці ідей».
Девальвація може бути навіть науково обґрунтованаі, так деякі пацієнти з іпохондричними переживаннями девальвують свої переконання, якщо їм детально й схематично розповідати про ті об’єктивні дані, які спростовують явна поразка органів і систем. Девальвації вимагає анозогнозия в родичів пацієнта, які не зауважують вторинного прояву хвороби, уважаючи, наприклад, відхилення поводження при простій формі шизофренії лінню або поганим характером. Іноді необхідна девальвація відносини до пацієнта його родичів, які нерідко самі є психічно хворими. У цьому випадку вони можуть наполягати на більше тривалій госпіталізації або передчасній виписці, призначенні «екзотичних» препаратів, психоэнергетических впливах.