З біологічної точки
З біологічної точки зору, у свідомість людини включені всі етапи філогенезу від свідомості рептилій (стовбур мозку), до свідомості птахів, ссавців (підкіркові структури) і приматів (кора). Орієнтування в онтогенезі розвиваються по наступних етапах: орієнтування в місці - орієнтування в часі - орієнтування у власній особистості (Я). Показником формування Я є інтерес до власного тіла.
Методи досліджень
Психіатрична модель свідомості досить проста - вона дорівнює свідомість до орієнтування в собі, часі й просторі. Орієнтування в собі включає усвідомлення Я, тілесний, интерперсональный (міжособистісний) і проецируемый елементи, орієнтування в часі носить чисто календарний характер, а орієнтування в просторі - формально територіальний. Людина повинен сказати хто він такий, з ким спілкується, він повинен назвати поточну дату й місце. Якщо він робить це приблизно, говорять про звужену свідомість. Якщо не може що-небудь назвати правильно - говорять про дезориентировке. Для визначення особливостей уваги важливо встановити ступінь пасивності уваги, наявність чіткості сприйняття (пацієнт придивляється або прислухається, перепитує), ступінь ослаблення запам’ятовування й спогади, порушення осмислення, зниження здатності до суджень й умовиводів. У мові при мінімальних розладах свідомості можна виявити повтори (персеверации), повтори питання (эхолалии), збільшення відстаней між словами, збільшення числа слів типу «так», «от», «ну», недоговаривание закінчень слів.
Симптоми й синдроми
Розділяють кількісні і якісні розлади свідомості. До кількісного відносять оглушення, сопор і кому. До якісного ставляться делирий, онейроид, аменция, сутінкові розлади свідомості, амбулаторний автоматизм, фуга й транс, подвійне орієнтування. Особливі стани свідомості включають психосенсорные розладу на тлі звуження свідомості. Виняткові стани свідомості: патологічне сп’яніння, патологічний афект, особливі етнічні зміни свідомості (амок, лоу, коро й т.д.). Виділяють також множинна свідомість при многоличностном розладі, і синдроми другого життя, які характеризуються радикальними змінами Я без амнезії попереднього Я.
Оглушенню (raush) передує сонливість (сомнолентность), при якій пацієнт уповільнено відповідає на питання, іноді з напівзакритими очами, він загальмований і сонливий. Властиво, для оглушення характерні всі мінімальні симптоми порушеної свідомості, тобто пасивність уваги, нечіткість сприйняття, ослаблення запам’ятовування й спогаду, порушення осмислення, зниження здатності до суджень й умовиводів. Можлива ейфорія й метушливість.
Пацієнт С., 19 років, зауважує, що двічі протягом тижня в нього траплялися стани непритомностей, які виражалися в тім, що перед очами починало темніти, звуки віддалялися й перетворювалися в дзенькіт, усередині живота начебто холоділо, тіло обм’якало. У цих станах він уповільнено відповідав на питання, бліднув і покривався потім. Через дві секунди стан нормализовывалось і сприйняття відновлювалося.